Більшість авторитетних видань у США обговорюють візит президента Росії Володимира Путіна у Китай у суботу 25 червня. За словами оглядачів, торг між сторонами може бути дуже широкий – від геополітичної підтримки до торгівлі зброєю.
Видання The Wall Street Journal опублікувало статтю з назвою «Збідніла Росія намагається експлуатувати зв’язки з Китаєм». На думку авторів, російська економіка спустошується через західні санкції та низькі ціни на нафту, а відтак Володимир Путін змушений шукати нові торгові перспективи.
Енергетика, розвиток інфраструктури та транспорт – на порядку денному переговорів, - кажуть політологи. Утім журналісти видання Нейтан Гадж та Чунь Хань Вон не виключають і геополітичного торгу між Володимиром Путіним та Сі Цзіньміном.
Арбітражний суд у Гаазі незабаром може винести рішення за позовом Філіппін, які оскаржують претензії Китаю на територіальну приналежність островів у Південно-Китайському морі.
Пекін не визнає цього судового розгляду і намагається заручтися міжнародною підтримкою. У виданні йдеться, що китайський лідер може «захоче отримати щось на зразок того, що Китай рродемонстрував стосовно Росії під час конфлікту в Україні, а саме, «відносини у звичсайному режимі» у всіх напрямках, жодної публічної критики, відмова приєднатись до будть-яких можливих санкцій».
Інше видання Newsweek у статті «Путін їде в Китай, щоб продати зброю і змусити Захід нервувати» пише, що Путін спробує домовитися про продаж китайцям майже 20% акцій в компанії «Роснєфть». Кремль також хоче, щоб Китай купував у них більше зброї та інших російських товарів, це допомогло б Росії виконати бюджет цього року.
Видання цитує експерта з енергетичних та політичних ризиків аналітичного центру Atlantic Council Аґнію Ґріґас, яка каже: «Після того, як ці дві країни у 2015 році уклали угоди про постачання зброї, швидше всього під час цього візиту буде укладено більше таких домовленостей». Журнаісти також посилаються на попередні заяви з Кремля, який анонсував плани підписати угоду з Китаєм про продаж ракетних двигунів РД-180.
Крім того, на думку авторів, Китай намагається побудувати транспортний зв’язок з Заходом через Росію.
«Китай вже давно зацікавлений у будівництві залізної дороги між російським містом Казань та Москвою, що Китай вважає необхідним, аби мати транспортне з’єднання з Заходом», - коментує для Newsweek експерт аналітичного центру Stratfor Лорен Ґудрич.
Ще однією вірогідною метою зустрічі може стати бажання Пекіна і Москви змусити нервувати Японію та Захід.
Напередодні російські і китайські військові кораблі одночасно з'явилися в спірній для Пекіна і Токіо акваторії. Навряд чи було випадково, йдеться у статті. Крім того, Путін намагається продемонструвати країнам Заходу, що він – не в ізоляції і що має друзів.
Від початку війни проти України і запровадження західних санкцій, Кремль намагається показати, що він може замінити торгівлю з Європою та США ринками Азії і Південної Америки. Утім журналісти зауважують, що донині спроби Кремля у цьому напрямку не були успішними.
«Росія та Китай вчаться один в одного, а їхні військові зв’язки посилюються», - назвало статтю про візит Путіна в Китай видання Financial Times.
Видання нагадує про військові маневри на комп’юртерах, що проводи напередодні російські та китайські військові впродовж тижня у Москві. Китай і Росія намагаються протистояти військової могутності Заходу, обоє обрали стратегію реформування та модернізації армії та вчаться цьому один в одного, - йдеться у статті.
Financial Times цитує Тай Мін Чеуна, директора Інституту глобальних конфліктів та кооперації в Каліфорнійському університеті Сан Дієго. Він звертає увагу, що обоє Пекін та Москва використовують «засоби гібридної війни» для задоволення своїх територіальних амбіцій.
За словами Тай Мін Чеуна, Росія застосувала свою стратегію «зелених чоловічків» для анексії Криму та для допомоги сепаратистам на сході України. Так само Китай будує штучні острови у спірних водах Південно-Китайського моря.
«Завдання – каламутити воду, намагаючись досягти своїх військових цілей, утім не переступати межі, за котрою могла б початися війна», - каже помічник професора Чеун.
