Значні золотовалютні запаси і вміла фіскальна політика російської влади допомогли Кремлю уникнути фінансового краху в 2015 році. Однак цих ресурсів може не вистачити на наступний рік, щоб запобігти перманентній кризі недієздатної економіки, яка вражена корупцією. Економіст, колишній радник урядів кількох країн, співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні Андерс Аслунд вважає, що економіка Росії перебуває в кризі, завершення якої не видно.
Андерс Аслунд– Буде якесь падіння, буде падіння рівня життя населення. Очікується падіння курсу російської валюти, що погано вплине на середній клас.
– Чи можете Ви погодитись в цій ситуації з думкою президента Росії Володимира Путіна про те, що пік кризи вже позаду і ситуація дещо поліпшується?
– Якщо спад продовжиться, то люди стануть біднішими в 2016 році. Не можна сказати, що ситуація поліпшується.
– Економіка ще не на дні?
– Це так.
– Чому все-таки в Росії не відбулося гіршого? Скажімо, фінансового краху, прогнозованого деякими спостерігачами?
Чого можна було очікувати – це серйозних проблем у банківському секторі. Безліч банків було закрито в 2015 році
– Особисто я краху не очікував. Справа в тому, що у Росії є великі золотовалютні резерви, державний борг дуже невеликий, дефіцит бюджету становить всього приблизно два відсотки ВВП. Чого можна було очікувати – це серйозних проблем у банківському секторі. Безліч банків було закрито в 2015 році, але це не перетворилося на справжню кризу. У держави були гроші і знайшлися банки, які змогли викупити постраждалі банки.
– А чи можливий, скажімо, в Росії розвиток подій за венесуельським сценарієм: із дефіцитом товарів, із гіперінфляцією?
Президент Путін розуміє ринкову економіку більш-менш. Що він не розуміє або не хоче розуміти – це те, що корупція на вищому рівні погано відображається на економіці
– Так погано, як у Венесуелі, в Росії не буде. Тому що проблема Венесуели – відсутність вільних цін. Саме це є причиною дефіциту товарів. Там неосвічене населення, в той час як російський народ досить освічений, він розуміє більш-менш, як працює ринок. І президент Путін розуміє ринкову економіку більш-менш. Що він не розуміє або не хоче розуміти – це те, що корупція на вищому рівні погано відображається на економіці.
– Ваші оцінки на адресу Володимира Путіна і його уряду звучать, як комплімент, що вони, як Ви вважаєте, не погіршили своїми діями кризову ситуацію. Але багато Ваших колег кажуть, що головна проблема полягає в тому, що зусиллями президента Путіна в Росії створена нежиттєздатна економічна система?
Ми не побачимо зміцнення прав власності – і це головна проблема Росії сьогодні
– Я не бачу ніяких структурних реформ, можна відзначити лише нормальне мікроекономічне управління. Ми не побачимо зміцнення прав власності – і це головна проблема Росії сьогодні.
– При цьому, як зауважують спостерігачі в Росії, права олігархів, близьких до Кремля, свято охороняються. Їм, ймовірно, дозволять компенсувати за рахунок росіян втрати, яких вони зазнали на Заході. Це відбувається?
Ротенберг і Ковальчук – це паразити, які сидять поруч з Путіним на піку керівництва і крадуть мільярди
– Відбувається. Але олігархи, про яких можна говорити в такому контексті, – це Ротенберг, Тимченко і Ковальчук. Ми бачимо, що Аркадій Ротенберг отримує зараз найрізноманітніші контракти, наприклад, будує міст через Керченську протоку, він отримав аеропорт «Шереметьєво» майже безкоштовно. Ротенберг – це, на мою думку, злодій, який продає дороги, трубопроводи за втричі дорожчими цінами від реальних. Він не добудував дорогу між Москвою і Петербургом. Можна сказати, що Ротенберг і Ковальчук – це паразити, які сидять поруч із Путіним на піку керівництва і крадуть мільярди. Старі олігархи і справжні бізнесмени отримали багато в 2009 році, але зараз вони практично нічого не отримують від Кремля.
– Ваш прогноз на майбутній рік?
Велике запитання – що буде робити народ, коли він зрозуміє, що нічого кращого не буде?
– Економічно буде трохи гірше. Я думаю, що ціни на нафту будуть низькими, скажімо, 35 доларів за барель. Велике запитання – що буде робити народ, коли він зрозуміє, що нічого кращого не буде? Один з уроків 1998 і 2008 років полягає в тому, що криза триває близько року. Зараз уже зрозуміло, що ця криза триватиме довше. Можливо, це не криза, а постійний стан країни. Тому моє головне запитання на наступний рік – що буде робити народ? Коли ми побачимо страйки на кшталт протесту далекобійників?
– Тобто Ви не згодні з тими, хто вважає, що Кремлю навряд чи варто побоюватися масового суспільного невдоволення? Ситуація гірша, ніж здається на поверхні?
– Я думаю, що ситуація гірша. Я сьогодні читав огляд РБК (російської агенції – ред.), в якому йшлося про те, що економісти очікують зниження ВВП на 0,2 відсотка, а середня ціна нафти складе 51 долар. На мій погляд, все буде набагато гірше. Але якщо ви працюєте в офіційному банку в Москві, ви не можете сказати: «Вибачте, люди, буде погано».
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
| Передрук з "Радіо Свобода" |
