Американські радари плюс українські технологічні розробки. В результаті вийшов унікальний антиміноментний комплекс, що ефективно подавляє вогонь противника. Як він працює, українці продемонстрували американським колегам на полігоні в Житомирській області.
Навчальна база десантних військ під Житомиром, Артилерія відпрацьовуює нові сучасні методи засічки та ураження цілей противника. Для обміну досвідом запросили колег зі США.
Минулої зими Сполучені Штати передали Україні протимінометні радіолокаційні станції. Програмне забезпечення для них написали вітчизняні айтішники, адаптувавши американські РЛС до умов у зоні АТО. Відтоді комплекси добре зарекомендували себе на фронті. Сьогодні українські артилеристи воюють з персональними електронними планшетами в руках.
Коли радар засікає ворожий міномет, на командний пункт надходить повідомлення: «Бачу ціль!» Там вираховують координати і передають на батарею. Лунає команда «Вогонь!» Від моменту фіксації противника і до його знищення минає хвилина-дві.
«Представникам американської армії, зокрема, артилеристам, ми показуємо застосування нелетальних озброєнь, які вони нам надали, зокрема, радіолокаційних станцій», - розповідає офіцер командування ВДВ.
Волонтер «Армії SOS» Дарія Морозова каже, що є речі, яких українські військові мають вчити американських колег: «Американські збройні сили не опинялися в ситуації, в якій ми зараз перебуваємо. У нас така гібридна війна, коли доводиться використовувати волонтерські сили, якісь нетипові методи ведення розвідки. Тобто цивільні безпілотники, коптери, які використовуються на весіллях чи для знімання кліпів. Ось показуємо, як це працює».
Розвідку за допомогою подарованих радарів українські військові доповнили використанням безпілотників. Дронів на озброєнні десантних військ нема, але їх постачають волонтери. Біплан чи квадрокоптер незамінні у корегуванні вогню. Уточнюють координати, якщо перший удар виявиться недостатнім.
Як кажуть армійці, нові засоби розвідки зробили артилерію зрячою. Допомогли бачити далеко, куди не зазирнеш з біноклем чи дальноміром: за ліс, за пагорб, за терикон. Відтак артилерія навчилась бити точно в ціль, не марнуючи снарядів і часу.
Гості зі Сполучених Штатів кажуть: за цей рік війни українська армія невпізнанно змінилась. Тепер і їм самим є чого повчитися в українців.
«Ми вдячні за те, що можемо перебувати тут і вести професійний діалог, професійний обмін досвідом з українськими партнерами. Українські артилеристи зараз задіяні у воєнному конфлікті, отож маємо нагоду у них повчитися, дізнатись, як вони використовують засоби розвідки і яких успіхів досягли у цьому за останні місяці», - розповів Голосу Америки Вільям Тернер, бригадний генерал, начальник школи артилерії сухопутних військ США.
Дивіться також: Вбивство репортерів у прямому ефірі
