МОСКВА - В окружному військовому суді в Ростові-на-Дону почався суд над українським режисером Олегом Сенцовим, повідомляють у вівторок, 21 липня російські медіа.
Як передає «Інтерфакс», Сенцов відмовився визнати себе винним, назвавши свою справу сфальсифікованою за політичними мотивами.
«Я не визнаю себе винним. Вважаю справу політичною та сфабрикованою», – сказав він.
Йому обвинувачують у створенні в Криму «терористичної спільноти», яка нібито є частиною забороненого в Росії «Правого сектору». Слідчі стверджують, що Олег Сенцов та інші фігуранти справи «підпалювали офіси проросійських громадських організацій на території півострова, а також мали намір підірвати пам'ятник Леніну».
Сам Сенцов категорично заперечує свою причетність до «Правого сектору» та наполягає, що у слідства немає інших доказів проти нього, крім свідчень інших фігурантів справи, які вони дали під тиском.
У Сполучених Штатах вважають, що російська влада незаконно утримує в ув'язненні Олега Сенцова і Надію Савченко. Як раніше наголошував директор прес-служби Держдепартаменту США Джефф Ратке, США не визнають легітимною спробу Росії анексувати півострів, що належить Україні, і закликають «негайно звільнити всіх українських громадян, затриманих у Криму під час вторгнення туди Росії».
«Голос Америки» попросив прокоментувати справу «кримських терористів» керівника представництва Міжнародної амністії в РФ Сергія Нікітіна.
Віктор Васильєв: Як ви загалом оцінюєте процес над Сенцовим? Чому суд вирішили проводити саме в Ростові-на-Дону, хоча слідство у справі відбувалося в Москві?
Сергій Нікітін: Ми пильно стежили за всім тим, що відбувається з Сенцовим. І тепер, коли його етапували в Ростов, стало очевидно, що зроблено це для того, щоб прибрати подалі процес від пильної уваги ЗМІ, а також перешкодити роботі дипломатичного корпусу (України). На цьому етапі, напевно, поки що рано говорити щось конкретне власне щодо суду та його організації, але найближчим часом ми обов'язково скажемо з цього приводу докладніше.
В.В.: Суд ще не встиг по-справжньому початися, а від обвинувачених уже посипалися скарги. Чи можна говорити про дотримання прав арештованих?
С.Н.: Поки що не дуже зрозуміло, в яких умовах їх там утримують. І, не знаючи деталей, ще важко судити про те, як розвиваються події. Але ми в своїх більш ранніх заявах уже зазначали, що Сенцова били, йому погрожували зґвалтуванням. Це відбувалося невдовзі після його затримання в Криму. І мова йшла не тільки про нього, а й про Олександра Кольченка та інших арештованих у рамках цієї справи. Тому ми вимагали від російської влади негайного, об'єктивного та незалежного розслідування. У затриманих уже тоді виникали різні проблеми, зокрема пов'язані з тим, що в них не було можливості зустрітися з українським консулом. Ми вимагали, щоб їх з Москви повернули до Криму. Логічно припустити, що якщо на ранніх етапах розслідування були численні, на нашу думку, порушення прав арештованих, то, очевидно, і весь процес буде відбуватися в подібному дусі, з нехтуванням того, що називається справедливим судочинством.
В.В.: Суддя дозволив обвинуваченим зустріч з консулом, але вже після ухвалення вироку. Як ви до цього ставитеся?
С.Н.: Звичайно, у консула повинен бути доступ до них практично одразу, щойно їх затримали. РФ апріорі розглядала їх як своїх громадян, проте Сенцов та інші себе такими не вважали й вимагали того, що їм фактично належить за законом. Однак вони весь час стикалися з якимись відмовками. Це знову ж кричуще порушення норм міжнародного права.
В.В.: Сам Сенцов називає свою справу політичною. Є для цього підстави?
С.Н.: Зрозуміло, що його справа розслідується не в безповітряному просторі, що все це відбувається на тлі фактично окупації Російською Федерацією Криму. І очевидно, що утримання Сенцова та його товаришів під вартою справді можна назвати політичним. Політика тут виразно присутня, звідси така нервозність російської влади.
В.В.: Із закликом звільнити Сенцова виступили західні діячі культури, режисери. На вашу думку, Москва взагалі прислуховується до голосу світової громадськості?
С.Н.: Складно сказати. Москва вибірково прислуховується до громадської думки. Є маса причин, які впливають на те, яка доля чекає Сенцова, Кольченка та інших. Звичайно, той факт, що підтримку їм висловлюють відомі персони, принаймні створює обстановку, коли люди, що перебувають за ґратами, будуть захищені більшою мірою. Тому що ті, в чиїх руках вони зараз перебувають, розуміють, що насправді світло прожектора спрямоване на них теж, і що їхні подальші зловживання і порушення закону врешті-решт стануть відомі широкій громадськості. Тому стверджувати, що подібна солідарність може призвести до негайного звільнення обвинувачених, навряд чи варто. Але те, що вона допомагає добрій справі – у цьому немає жодних сумнівів.
В.В.: А можна в такій ситуації вірити у винесення справедливого вироку?
С.Н.: Ми завжди сподіваємося, що справедливість переможе. Насамперед це відповідальність судді, який повинен керуватися законом. Але з усією певністю можна сказати: те, що вже сталося досі, накладає серйозний відбиток на весь перебіг процесу і великого оптимізму нам не додає.
Керівник Міжнародної амністії в РФ: утримання Сенцова під вартою – політичне
Інше за темою
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1