Східна та Західна Європа по-різному сприймала військовий парад 9 травня в Москві, пише Джуді Демпсі з Carnegie Europe. Західні лідери відвідували його двічі, у 1995 та 2005 роках, сподіваючись на нові відносини між Заходом і Росією.
Стара Європа, або ж західна, розглядала паради як святкування закінчення нацизму, і входження Червоної армії в Берлін 1945 року для неї ознаменувало кінець жахливої та катастрофічної доби європейської історії, пише політолог.
Натомість «Нова Європа сприймала ці паради цілком інакше. Радянську Червону армію вони розглядали не як визволителя, а як поневолювача […]. Навіть повернувши собі незалежність, за нечисленними винятками, Нова Європа так ніколи й не позбулася підозр щодо Росії», пише Демпсі.
Нова Європа вступила до НАТО, щоб отримати відчуття безпеки, однак воно похитнулося після захоплення Криму Росією та війни в Україні. Водночас російська агресія змусила змінити свою думку Старої Європи про путінську Росію, і цього року більшість керівників ЄС, за винятком лідерів Чехії та Словаччини, не поїдуть на парад.
«Утім, одному європейському лідерові довелося зважувати своє рішення особливо ретельно: Анґелі Меркель. Канцлер Німеччини надто добре знає історичні та сучасні складні відносини між Берліном і Москвою – і відповідальність і провину Німеччини. Вона не могла відвідати парад на День перемоги через те, як цим маніпулював Путін. Але й не поїхати не могла».
Демпсі схвально відгукується про компромісне рішення, якого досягла канцлер: поїхати до Москви 10 травня, щоб покласти вінок до Могили невідомого солдата, ушанувавши мільйони загиблих у Другій світовій війні.
А Пол Родерік Ґреґорі у Forbes критикує Європу, яка дає 260 млрд доларів Греції, налаштованій проти ЄС, але відмовляється надати 65 млрд проєвропейській Україні.
«Обрання антиєвропейського уряду в Греції показує, що ця країна хоче вийти з ЄС. Євромайдан в Україні показує, що вона була готова ризикнути власним існуванням, щоб стати частиною Європи. Європа щедро наділила вперту Грецію сотнями мільярдів доларів для запобігання кризі, водночас неохоче давши Україні десятки мільярдів лише щоб підтримати її виживання, попри те, що Україна воює замість Європи проти російського експансіонізму», пише автор.
Провальна донорська конференція в Києві 28 квітня перетворилася на монотонні проповіді про необхідність реформ. Промовці, занепокоєні тим, що Україна не знищить корупцію та не здійснить реформи, наполягали на чіткому плані заходів, завдяки якому їхні кошти не потраплятимуть до бездонної ями.
Такий тиск є корисним для країни, яка перебуває на 142 місці з 175 за індексом корупції, продовжує Ґреґорі. «Однак якщо західні донори чекатимуть, поки Україна повністю очиститься, перед тим, як пообіцяти їй кошти, то скоро їм не буде кому допомагати, що матиме тяжкі наслідки для Заходу. Володимир Путін переможе і Україна зникне в його павутині».
Порятунок 11-мільйонної Греції, яка знехтувала своїми обіцянками реформ, є однією з найкорумпованіших членів ЄС і обрала антиєвропейський уряд, який «заграє з Путіним», обійдеться в 260 млрд доларів, пише він.
Натомість 46-мільйонна Україна, яка зазнала невимовних жертв задля перспективи приєднання до ЄС під час Євромайдану, втратила 6 тисяч життів і велику частину своєї території внаслідок війни з Росією і зазнала економічних втрат, «отримує крихти від донорів, які вагаються та непокояться, що її інституції далекі від ідеальних».
