Відтоді, як ісламістські бойовики торік оголосили про створення «халіфату» в деяких районах Іраку та Сирії, кілька тисяч громадян західних країн виїхали в регіон, щоб воювати на їхньому боці.
Туди ж попрямував і американець Метью Вандайк. Але в цьому конфлікті він приєднався не до джихадистів «Ісламської держави», а до тих, хто їм протистоїть.
«Я перебуваю в Іраку, щоб допомогти зібрати християнську армію для боротьби з ІДІЛ», – написав він у Твіттері минулого тижня.
Вандайк – бородатий, блакитноокий і худорлявий уродженець Балтимора. Випускник Університету Джорджтауна, який вивчав проблеми безпеки й отримав ступінь магістра, він створив некомерційну організацію, яку назвав «Міжнародні сини свободи» (Sons of Liberty International). Вона бере участь у підготовці ополчення, що складається з ассирійських християн, на чию батьківщину в північному Іраку здійснює напади «Ісламська держава».
Це ополчення під назвою «Підрозділи захисту рівнин Ніневії» (ПЗРН) – одна з кількох невеликих груп християнських бійців, які намагаються захистити вразливе місцеве населення від «Ісламської держави», яке здійснює масові страти та витісняє релігійні меншини.
Якщо їм не допомогти, християн знищать
Наступ джихадистів на стародавніх іракських християн став однією з причин, що спонукали Вандайка поїхати до Іраку на початку грудня і приєднатися до боротьби проти «Ісламської держави».
«Вони дуже сильно страждають під "Ісламською державою"», – сказав Вандайк в інтерв’ю «Голосу Америки» по Skype, яке він дав, перебуваючи в іракському місті Ербілі.
«Кількість християнських біженців сягла десятків тисяч, і над християнським населенням Іраку нависла серйозна загроза, – додав він. – Багато з них виїхали, ставши біженцями, і не повернуться до своїх будинків. І якщо християни не зможуть показати, що вони здатні захищати свої землі, християнство знищать».
Найкращий спосіб протистояти натиску – це дати місцевим жителям можливості захищати себе, вважає Вандайк. Для цього він набирає американців з-поміж учасників бойових дій, які займаються спецпідготовкою ассирійських бійців. Наразі, за словами Вандайка, знайшлося п’ять ветеранів, які погодилися добровільно допомогти в підготовці «Підрозділів захисту рівнин Ніневії».
«Все йде досить добре, – каже він. – У нас уже місяць працює секретний навчальний табір на північ від Мосула. Результати дуже позитивні. У минулому я спостерігав за іракською армією і афганською армією, і можу сказати, що в наших бійців вища мотивація і бойовий дух. Вони все схоплюють швидше і ставляться до справи серйозніше».
Представник ПЗРН Кальдо Рамзі підтвердив «Голосу Америки», що Вандайк і «Міжнародні сини свободи» беруть участь у підготовці деяких з 500 бійців ассирійського ополчення.
За словами Рамзі, зараз головне завдання ополчення – захист земель, які ще не захопила «Ісламська держава». Однак щойно вони отримають додаткову підготовку, фінансування, озброєння і бійців, вони планують перейти в наступ і повернути ассирійські міста, захоплені екстремістами.
США: це не частина наших офіційних зусиль в Іраку
Вандайк і Рамзі кажуть, що вони навіть зустрічалися з представниками Держдепартаменту в консульстві в Іраку, які в усній формі висловили підтримку ПЗРН і координації їхніх зусиль з «Міжнародними синами свободи».
Однак представник Держдепартаменту відмовився підтвердити «Голосу Америки» факт такої зустрічі.
«Цивільні особи зі США, які могли поїхати до Іраку для участі у військових діях, не є частиною зусиль уряду США в Іраку, – сказав він. – У попередженні для мандрівників ми чітко дали зрозуміти, що поїздки в Ірак пов’язані з великою небезпекою, і ми не підтримуємо поїздки до Іраку американців–приватних осіб, якщо вони не є абсолютно необхідними».
ПЗРН намагається координувати свої зусилля з деякими місцевими організаціями, зокрема курдськими воєнізованими формуваннями пешмерга, які також борються з «Ісламською державою». Наприклад, деякі тренувальні табори ПЗРН розташовано на базах пешмерга, повідомили Вандайк і Рамзі.
Попри те, що пешмерга за підтримки повітряних ударів коаліції на чолі зі США досягла певних успіхів у поверненні курдських районів, захоплених «Ісламською державою», ця організація не хоче воювати в інших, некурдських районах, зайнятих ісламістами. Тому багато ассирійців змушені просити про допомогу.
«Вже більш як півроку ані курди, ані США не вдарили палець об палець, щоб звільнити такі міста, як ассирійський Каракош за 10 хвилин їзди від курдської лінії фронту», – каже Майкл Найтс, фахівець з Іраку у Вашингтонському інституті близькосхідної політики.
Інші невеликі групи релігійних бійців зацікавлені тільки в захисті власної території, через що єдиного фронту боротьби з «Ісламським державою» немає, і конфлікт неминуче набуває міжконфесійного характеру.
У західних волонтерах немає потреби?
Проте виникають побоювання, що формування виключно християнських армій і підключення до роботи іноземних волонтерів посилить привабливість «Ісламської держави», яка вже заявляє, що веде священну війну проти «хрестового походу» Заходу.
Утім, Найтс не впевнений, що це призведе до загострення або зміни характеру конфлікту.
«В ІДІЛ цілком впевнені, що ведуть священну війну. Їх не зупинять жодні американські волонтери, які у відповідь використовують таку ж риторику, – каже він. – Ми вже перебуваємо на стадії середньовічного варварства, й ІДІЛ вийшла на неї своїми силами».
Лунають і більш скептичні оцінки зусиль таких волонтерів, як Вандайк.
«Не думаю, що допомога, яку пропонує він чи інші, потрібна чи корисна, – каже Саджад Джіяд, експерт Іракського інституту економічних реформ в Багдаді. – ПЗРН отримує підтримку федерального уряду Іраку, і американські консультанти вже беруть участь у підготовці».
«ІДІЛ не забуде скористатися цим у своїй пропаганді, і в Іраку вже достатньо іноземців», – додає він.
«Це не релігійна війна»
Але Вандайк вважає, що в нього немає часу на суперечки про сенс слів.
«Нас що, досі дійсно турбують аргументи ІДІЛ? Це розкіш, яку можуть собі дозволити люди в західному світі, яким не відрубують голови й не спалюють живцем. Вони можуть розмірковувати про те, підкріплює це аргументи ІДІЛ чи ні».
Незважаючи на те, що іноді він вдається до різкої, релігійної риторики, описуючи конфлікт, Вандайк наголошує, що не вважає себе сучасним хрестоносцем.
«Це не релігійна війна, і вже точно не хрестовий похід або щось таке, – каже він. – Ассирійські християни жили в мирі зі своїми сусідами і будуть жити далі. Вони зацікавлені в захисті своєї землі від ІДІЛ та інших терористичних загроз – і все».
Викрадення можливе
За словами Вандайка, ассирійські християни «готові виступити на захист своєї батьківщини». При цьому він не уточнив, чи вступили вони в реальні бойові дії з «Ісламською державою». Він також не став обіцяти, що триматиметься осторонь лінії фронту.
Вандайк має певний досвід роботи з арабськими ополченцями. Він навіть став героєм документального фільму «Наведи і стріляй» (Point and Shoot), в якому показано його участь у повстанні лівійських революціонерів проти Муаммара Каддафі. Фільм отримав кілька кінофестивальних нагород.
Однак зараз, за словами Вандайка, він «дуже зайнятий» керівництвом «Синами свободи», щоб брати участь у бойових діях.
«Це робота на повний робочий день з наднормовими. Вона має безліч динамічних елементів, і це непросте завдання, але вона того варта, і я люблю цим займатися. Але в мене просто немає часу битися на лінії фронту», – каже він.
Чи боїться він, що його, як і інших іноземців, можуть убити або викрасти бойовики «Ісламської держави»? Вандайк каже, що це той ризик, який він готовий прийняти.
«У цій справі такий ризик завжди існує. Я вживаю запобіжних заходів, але це не змусить мене припинити цю роботу. Це те, у що я вірю», – каже він.
