Журнал «Економіст» у статті «Ледве похитуючись» описує економічну кризу у Росії. «На відновлення економіки Росії піде багато часу: вона відчайдушно потребує структурних реформ, які навряд чи отримає», - резюмує автор на початку статті.
У матеріалі йдеться, що криза, власне, вже прийшла до Росії. Про це свідчить приховування ситуації на державному телебаченні, так само робили у радянські часи.
Зі своїх телевізорів росіяни переважно дізнаються про «війну в Україні (навіяну зі США), економічну кризу в Україні (яку ігнрорують США), а також про досягнення Росії в спорті, балеті та в інших сферах (яким заздрять у США)». Між тим, як пише видання, телевізійники уникають розмов про кризу російської економіки.
«У перші два тижні року, коли вся Росія відпочивала, рубль впав на 17,5% щодо долара. Інфляція росте швидкими темпами. Ціна на нафту – основний продукт експорту з Росії – впала нижче 50 доларів за барель, що змусило економістів переглянути свої оптимістичні прогнози. Очікується, що ВВП скоротиться на 3-5% у цьому році. Кредитний рейтинг Росії невблаганно падає у прірву», - аналізує авторитетний міжнародний економічний журнал.
На думку автора, російський уряд, швидше всього, не має стратегії, як виходити з кризи. Створюючи вигляд, ніби в країні все гаразд, президент Путін повідомляє про отримання позитивних звітів від губернаторів.
«Падіння цін на нафту нижче 50 доларів за барель коштуватиме російському держбюджету надто дорого, оскільки у ньому закладені розрахунки на основі 100 доларів за барель», - йдеться у статті. Напередодні міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив, що за умов середньої ціни нафти 50 доларів, доходи Росії знизяться на 3 трильйони рублів або до втрати 20% очікуваних прибутків.
Крім того, журнал «Економіст» нагадує про плачевний стан російських резервів. І міжнародної довіри для інвестицій Кремль також втратив. А відтак, в російського уряду нині практично не лишилось важелів стимулювати економіку, - аналізує видання.
Експерти, за оптимальних прогнозів, дають російській економіці ще максимум рік-півтора. Довше вона просто не виживе.
«Єдиний спосіб підтримати рубль - обмежити надання ліквідності банків, хоча це і буде чинити тиск на банки», - йдеться у статті. Утім голова правління «Сбербанку Росії» вже попередив, що валютна криза може викликати «масову» банківську кризу.
Щоб вийти з ситуації, пише видання, Росія має реструктурувати економіку у бік ринкової, зменшити вплив політики на економічні процеси. Автор статті, ніби натякаючи, згадує, що 25 років тому спроба перейти на ринкову економіку закінчилась розпадом Радянського Союзу та змінами в Кремлі.
Сепаратизм на експорт
На сайті телеканалу «Аль-Джазіра» аналітик вашингтонського дослідного центру Heritage Foundation Люк Коффі пише, що кращого часу для корисного використання сепаратизму, ніж зараз, Росія не знайде. У статті «Наступне придбання Росії» він зазначає, що поруч із анексією українського Криму, перебиранням контролю над грузинськими Абхазією та Південною Осетією, наступним ласим шмточком для Росії може стати грузинський район Самцхе-Джавахетія.
У регіоні, який заселений переважно вірменами, Москва активно заохочує сепаратистські настрої. Якщо його вдасться окупувати, Росія відкриє собі сухопутний коридор до Вірменії.
Автор радить Грузії дуже серйозно поставитись до небезпеки з боку російського сусіда у 2015 році.
Люк Коффі нагадує, що Москва вже давно має труднощі із забезпеченням своєї військової бази у Вірменії. На базі вірменського міста Гюмрі перебуває близько 5-ти тисяч російських солдатів та військова техніка. Туреччина та Грузія раніше відмовились здійснювати транзит через їхню територію. То ж Росія змушена здійснювати поставки через Іран, утім це далеко і невигідно.
Регіон Самцхе-Джавахетії, за словами експерта, стратегічно цікавий також для Європи, оскільки через його територію простелений Південно-Кавказький газопровід та нафтопровід «Баку-Тбілісі-Джейхан». Крім того, у 2015 році планується запуск залізниці «Карс-Ахалкалак-Баку», що пройде також через цей регіон.
Робота Москви у регіоні вже помітна. Чимало вірменського населення Джавахетії вже отримало російські паспорти. Люк Коффі нагадує, що за схожим сценарієм Кремль користувався і в Абхазії, з Південною Осетією, і в Криму. До 2008 року саме росіяни були основним роботодавцем для вірменів Джавахетії тоді, як велика кількість людей регіону не мають саме грузинських паспортів.
До цього автор додає слабку політику Тбілісі щодо вірмен, чимало яких вважають політику Грузії дискримінаційною. Серед вірмен Джавахетії останнім часом спостерігалось зниження якості освіти. Роботу в регіоні важко знайти, люди не розуміючи перспектив на майбутнє, виїжджають до Вірменії чи Росії у пошуках роботи.
Люк Коффі закликає Грузію продумати свою політику щодо Джавахетії та серйозніше поставитись до потреб населення цього регіону. Автор також радить країнам Заходу пообіцяти додаткові санкції проти Росії в разі втручання у грузинські справи. Інакше, йдеться у статті на сайті «Аль-Джазіри», сепаратистські щупальця паралельно з Україню полізуть на південь до Грузії.
Дивіться також: Експерти - про майбутнє Євросоюзу
