У сьогоднішній війні Росія і Україна зазнають приблизно рівні втрати, переконує дописувач тижневика «Новое время». Різниця лише в тому, що у Росії ресурсів залишилося на рік або два, а от Україна черпає свої з самого дна. Тому держава має мало часу і повинна рухатися у пришвидшеному темпі. У тому, що Росія впаде, – сумнівів мало. Однак Україна може впасти раніше. При цьому Київ може отримати доступ до таких ресурсів, які Москві і не снилися, до того, що ми умовно називаємо Заходом. Це не тільки і не стільки фінанси. Головне – доступ до західної моделі стабільного розвитку, коли основним ресурсом є звільнена енергія самостійних людей. Нинішня війна хоча і не світова, однак вона має світовий вимір, переконує дописувач. Тому йдеться не просто про перемогу України або Росії, а про моделі майбутнього розвитку світу. Чи буде ця модель китайсько-російською (ринок мінус демократія) або європейсько-американською (ринок плюс демократія)? Україна відбилася від першої моделі, але так і не прийшла до другої. Новий уряд країни замість того, щоб змінювати державу, в грудні 2014-го оголосив курс на виживання, киваючи на війну: мовляв, складно проводити реформи під час воєнних дій. Це або колосальна помилка, або свідома дезінформація, наголошує автор. Перехід до стабільного розвитку рідко коли відбувався в мирний час. Навпаки – майже завжди під тиском складних викликів, перед якими виявлялася та чи інша країна, включаючи війну і всі її наслідки. Тому висновок у автора статті такий: Україна виграла перший раунд війни в 2014 році, але може програти війну в 2015-му. Причому лише через недалекоглядність українських лідерів. Відтак, ще не пізно зробити все можливе, щоб майбутнім історикам не довелося писати книгу під назвою «Грудневі помилки».
Нова доба відкрила ті риси, які українці чи то забули, чи то добре приховували, констатує «Український тиждень». Згасають і котяться донизу економічні показники, галопують ціни і стискаються зарплати, а на Схід ідуть каравани допомоги бійцям та біженцям. Призабуте, притрушене пилом історичних книжок слово «добровольці» стало популярним. І це у країні, де «косити від армії» було мало не національним видом спорту. Розуміючи, що за буквою закону вони не більше, ніж «стійке озброєне злочинне угруповання», добровольці йшли в бій тоді, коли влада ще міркувала, якою абревіатурою назвати війну на Сході, і забороняла військовим застосовувати зброю проти сепаратистів. Війна – це рентген, який просвічує людську сутність. Про те, якою вона є в більшості українців, видання пише у статті «За новим календарем».
Чи не головне завдання, що стоїть сьогодні перед владою, – зміцнення довіри до себе. Бо сьогоднішній його рівень набагато нижчий, ніж це повинно бути в країні, що знаходиться у стані війни, наголошує «Дзеркало тижня». Влада, якій не вірять, не має права просити потерпіти і наказувати йти на смерть. Влада, що не вилікувалася від клептоманії, не має права закликати затягнути пояси. Влада, що не пояснює своїх намірів, і яка не обґрунтовує своїх вчинків, не має права чекати на розуміння. Крім того, як попереджає видання, нерішуча влада може дочекатися появи під своїми вікнами значної кількості рішучих чоловіків. На цьому наголошується в статті «Народ і влада».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
