Свій 62-й день народження президент Росії зустрів із такими "досягненнями" : сусіди настрашені, Захід принижений, росіяни поки що ситі, а армія динамічно переозброюється, примушуючи цілий світ гадати що далі. Збулась "мрія"?
Не факт. Марк Ґалеотті професор міжнародних досліджень у Нью-Йоркському університеті, дослідник питань безпеки та організованої злочинності вважає - попри показну силу, через економічний спад та санкції, стабільність путінського режиму під питанням.
Довгий час Кремлю вдавалось і росіянам краще життя забезпечувати, і армію посилювати, і чиновникам з олігархами давати можливість красти. Втім тепер, коли грошей стало менше, Кремлю доведеться економити. На думку, Ґалеотті, Путін обрав заощаджувати на простих росіянах, а значить зрештою втратить їх підтримку.
"Все вказує на те, що Путін не буде урізати бюджет армії, розвідки. Навряд чи зможе він і корупцію побороти. Розплачуватись будуть прості росіяни. З цього і почнеться їх розчарування у Путіні. Але це довготерміновий процес. Це не відбудеться завтра, чи навіть наступного року", - говорить Ґалеотті.
Експерт вказує - політико-економічний почерк Путіна нагадує йому Леоніда Брежнєва.
"У деякому сенсі Росія пішла шляхом, який СРСР пройшов у 1970-х. Путін став новим Брежнєвим. На чолі держави він витрачає захмарні суми на армію та закордонну політику і не достатньо на економіку, розвиток інфраструктури і громадські послуги для звичайних росіян", - відзначає американський дослідник.
Втім подібність до Брежнєва не означає слабкість - вказує доцент школи дипломатії в Американському університеті у Вашингтоні.
"Знаєте, Брежнєв помер, перебуваючи на чолі держави, Андропов помер, перебуваючи при владі. Зміни у подібних системах відбуваються зі смертю лідера, і у випадку Путіна це не справа близького майбутнього".
"Він знаходиться у добрій фізичній формі. Скільки ми вже чекаємо на відхід Лукашенка? Той самий Назарбаєв - не найздоровіша людина. Але загалом режими, у яких лідер має усю владу і має можливість щедро винагороджувати наближених - добре тримаютьсь на плаву. Не думаю, що Путін піде", - говорить Дарден.
Нікуди не підуть і проблеми Росії, як держави - каже Дарден.
Країна конче потребує реформ, а населення та частина еліт дійсно незадоволені і українською кризою, і протиборством із Заходом і багато чим іншим. Ось лише у Росії незадоволення громадян, протягом усієї її історії, не надто заважало різноманітним правителям триматись за владу і втілювати своє бачення місії держави.
"А що, якщо у Кремлі не думають про державні інтереси з точки зору жертв, чи економічної кризи в Україні, а виходять з довготермінової перспективи? Мовляв, ось вона нагода утвердити нашу міць і відхопити значну частину України".
"Один мій знайомий мені сказав : "А знаєш, останнього разу, коли Росія поглинула Україну, це теж забрало багато часу і йшло не завжди гладко, але якщо мета того варта - можна піти на жертви". Так що розумієте. Можна лише сподіватись, що ця думка серед росіян не дуже популярна".
А поки на Заході сподіваються і гадають - Росія святкує день народження лідера, який їй повернув відчуття власної сили, а решту світу примусив згадати про сенс висловів : "російська загроза", та "росіяни ідуть". Час покаже, як довго триватиме ця глава російської і світової історії.
Дивіться також : Україна більше не пріоритет для Обами - президент "Дому Свободи"