Європарламент сьогодні у Страсбургу затвердив на посаду Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, колишнього прем`єр-міністра Люксембургу. Він приступить до виконання обов`язків у жовтні цього року після закінчення терміну повноважень Жозе-Мануеля Баррозу.
У своїй промові - виголошеній французькою, німецькою та англійською мовами - 59-річний політик спробував заспокоїти Німеччину та інших західноєвропейських партнерів, що буде тримати курс на економію і жорсткі правила щодо бюджетного дефіциту у європейському блоці змінюватись не будуть.
«Я хотів би впродовж наступних кількох років, наступних трьох років, залучити і мобілізувати триста мільярдів євро державних і приватних інвестицій. Ми плануємо це зробити, і я буду вдячний, якщо парламент мене підтримає у цьому», - звернувся до євродепутатів Жан-Клод Юнкер.
Інші важливі портфелі ЄС лідери Європейського Союзу ділитимуть у середу на саміті у Стразбургу. Найбільші інтриги стосуються посад Верховного представника ЄС із закордонних справ та голови ради Євросоюзу. Нинішні очільники цих інституцій Кетрін Ештон та Герман Ван Ромпей йдуть із посад у жовтні цього року.
Вибір – не із легких, перед керівництвом ЄС стоїть завдання дотримуватись балансу щодо статі кандидатів, їхньої політичної приналежності, представництва півночі-півдня, заходу-сходу Європи, а також балансу серед маленьких та великих країн.
Найбільш вирогідним «міністром закордонних справ» ЄС оглядачі називають главу МЗС Італії Федеріку Могеріні. Її лобіює італійський прем`єр Матео Ренці, який користується великою підтримкою у Європароламенті як реформатор.
Хоча у 41-річної Могеріні є брак зовнішньополітичного досвіду, потрапити на посаду їй може допомогти гендерний та політичний критерії: вона є жінкою, яких бракує в європейському політикумі та представник соціалістів, що входять до більшості у Європарламенті.
Проти Могеріні виступають Польща, Латвія, Литва та Естонія через її надто поблажливий тон щодо Росії в умовах української кризи. На прес-конференції разом зі своїм російським колегою Могеліні закликала Україну припинити АТО: «Обидві наші сторони сходяться в одному: необхідно домогтися негайного, двостороннього припинення вогню в східній Україні без будь-яких умов щодо деескалації чи нормалізації відносин в регіоні».
Сильним опонентом Могеріні на посаду Верховного Представника ЄС із закордонних справ називають главу МЗС Польщі Радослава Сікорського. Хоч він і чоловічої статі, і консерватор, Сікорський здобув неабияку вагу в ЄС за роботу в європейській місії в Україні під час Майдану.
Сікорський неодноразово засуджував підтримку сепаратистів в Україні: «Із занепокоєнням стежимо за ситуацією на сході України, коли через кордони держави переходять непрохані колони військ, танків, бронетранспортерів. Це має свою назву, і це називається агресією».
Не менші інтриги у кулуарах європейських інституцій ведуться навколо посади президента Європейської Ради. На місце Ван Ромпея претендують президент Литви Даля Грібаускайте, колишній прем`єр Латвії Валдіс Домбровскіс, прем`єр-міністр Польщі Дональд Туск та прем‘єр Данії Гелле Торнінг-Шмідт.
Найбільше шансів оглядачі дають Далі Грібаускайте, яку вже охрестили сучасною залізною леді. Ще з початку російсько-українського конфлікту кандидат на посаду президента Європейської Ради підтримала Україна, а Росію назвала загрозою для всього світу.
«Я бачу це як загрозу не тільки для України, але і для всього міжнародного співтовариства. Ми є свідками використання грубої сили, щоб перекроїти карту Європи і підірвати післявоєнну політичну архітектуру встановлену у Європі. Ми рішуче засуджуємо дії Росії на території суверенної України», - розповідала Президент Латвії.
Недоліком Грібаускайте може стати те, що Литва не входить до Єврозони. Деякі експерти погоджуються, що обрання кандидата на посаду президента Європейської Ради можуть перенести, жоден із кандидатів поки що не має підтримки переважної більшості.
Дивіться також: НАТО може протистояти Росії - помічник міністра оборони США
