Після шести довгих років навчання в українському ВИШі ці йорданські студенти нарешті стали лікарями. Щороку, з різних куточків світу, до Донецька приїжджають тисячі студентів за, порівняно, дешевою освітою. Зараз керівництво університету радить їм повернутися додому, побоюючись за їх безпеку у нинішньому політичному кліматі.
"Якщо аналізувати ризик у Донецьку – він значно виріс. Раніше теж була небезпека, але зараз набагато гірше. Нам багато чого загрожує", - говорить Адібойо Агбула, студент з Нігерії.
Деякі студенти говорять, що після активізації проросійського руху, до них почали ставитися з підозрою і багато хто страждає через расизм.
Майкл, студент з Ботсвани, каже, що нещодавно сепаратисти словесно образили його та друзів.
"Я опинився у ситуації, коли мене порівняли з президентом Обамою через те, що наша шкіра одного кольору, а вони його ненавидять. Тому вони переконані, що ми маємо повернутися у свої країни. Ситуація дуже важка", - заявив студент з Ботсвани Майкл.
У Донецьку знайшли свій дім татари, вірмени, азербайджанці, греки, євреї та представники багатьох інших національностей. Усі вони говорять, що цінять свободу, як етнічну так і релігійну, яку вони отримали після розпаду Радянського Союзу. Муфтій Саїд Ісмагілов, голова місцевої мусульманської громади, говорить, що мусульмани в Україні почуваються значно вільніше, ніж у сусідній Росії.
"В Україні багато прав і свободи, які дають мусульманам можливість розвиватися. Якщо порівнювати ситуацію з Росією - то у нас набагато краще", - сказав він.
Ісмагілов переживає, що від’єднання від України та посилання російського впливу, може негативно вплинути та місцеві релігійні меншини.
"У нас є була і залишається довіра до українського народу, довіра між мусульманами та скажімо християнами чи представниками інших конфесій. Ми вільно знаходимо спільну мову. У нас немає ксенофобії, ненависті, нема фашизму, нема скінхедів, яких дуже багато в Росії. Тобто якщо порівнювати ситуацію, то для мусульман Україна набагато вище за рівнем", - відзначив Ісмагілов.
Поки триває підготовка до проведення виборів 25 травня, багато хто сподівається, що результатом волевиявлення стане створення нової системи, яка продовжить захищати права і свободи національних та релігійних меншин.
Дивіться також: “Син Криму: боротьба народу” - нова документальна стрічка про трагедію кримськотатарського народу
"Якщо аналізувати ризик у Донецьку – він значно виріс. Раніше теж була небезпека, але зараз набагато гірше. Нам багато чого загрожує", - говорить Адібойо Агбула, студент з Нігерії.
Деякі студенти говорять, що після активізації проросійського руху, до них почали ставитися з підозрою і багато хто страждає через расизм.
Майкл, студент з Ботсвани, каже, що нещодавно сепаратисти словесно образили його та друзів.
"Я опинився у ситуації, коли мене порівняли з президентом Обамою через те, що наша шкіра одного кольору, а вони його ненавидять. Тому вони переконані, що ми маємо повернутися у свої країни. Ситуація дуже важка", - заявив студент з Ботсвани Майкл.
У Донецьку знайшли свій дім татари, вірмени, азербайджанці, греки, євреї та представники багатьох інших національностей. Усі вони говорять, що цінять свободу, як етнічну так і релігійну, яку вони отримали після розпаду Радянського Союзу. Муфтій Саїд Ісмагілов, голова місцевої мусульманської громади, говорить, що мусульмани в Україні почуваються значно вільніше, ніж у сусідній Росії.
"В Україні багато прав і свободи, які дають мусульманам можливість розвиватися. Якщо порівнювати ситуацію з Росією - то у нас набагато краще", - сказав він.
Ісмагілов переживає, що від’єднання від України та посилання російського впливу, може негативно вплинути та місцеві релігійні меншини.
"У нас є була і залишається довіра до українського народу, довіра між мусульманами та скажімо християнами чи представниками інших конфесій. Ми вільно знаходимо спільну мову. У нас немає ксенофобії, ненависті, нема фашизму, нема скінхедів, яких дуже багато в Росії. Тобто якщо порівнювати ситуацію, то для мусульман Україна набагато вище за рівнем", - відзначив Ісмагілов.
Поки триває підготовка до проведення виборів 25 травня, багато хто сподівається, що результатом волевиявлення стане створення нової системи, яка продовжить захищати права і свободи національних та релігійних меншин.
Дивіться також: “Син Криму: боротьба народу” - нова документальна стрічка про трагедію кримськотатарського народу
