Захід не може бути скрізь і залагоджувати все, особливо коли країна, яка має проблему з безпекою, сама ставиться до цього пасивно – так підсумовує ставлення США до української кризи міністр оборони Чехії Мартін Стропніцький, який цими днями був у Вашингтоні. У коментарі для чеського телебачення Стропніцький додав, що такої ж думки дотримується і президент США Барак Обама.
Європі США дають інший сигнал - час покращувати обороноздатність. Економити на власному війську країнам НАТО більше не можна – заявляє Держсекретар Джон Керрі.
"Ми не можемо і далі дозволяти країнам НАТО скорочувати витрати на оборону. Зрозуміло, що не всі члени НАТО можуть просто зараз, чи навіть через рік почати витрачати два відсотки ВВП на оборону. Але прийшов час членам НАТО, які далекі від цього показника дати гарантії, що вони збільшать витрати на оборону протягом наступних 5 років. Якщо ми беремося за збільшення витрат на НАТО, то це мають підтримати і інші члени Альянсу", - каже Керрі.
Керрі хоче, щоб ні у кого не було сумнівів - зазіхань на країни НАТО бути не може. Напад на одного розцінюватиметься як напад на всіх.
Цей ж повторює заступник головнокомандувача НАТО у Європі Адріан Бредшоу. Заявляє - відправка до Латвії, Литви, Естонії та Польщі 600 американських ВДВ-шників та проведення там навчань, це гарантії партнерам, які занепокоєні російською агресією проти України.
"Ми вважаємо, що діємо пропорційно до зміни безпекової динаміки. Наші дії дають сигнал, що цей регіон важливий для НАТО, але водночас, їх не можна вважати загрозою для будь-кого за межами регіону".
Переляк чи не у всіх західних сусідів Росії. Країни Балтії провели під окупацією 50 років і хоча у 2004-му стали членами НАТО, у безпеці невпевнені. Литовський студент знає, що можна вважати гарантією.
"Це лише перші кроки. НАТО має відкрити постійну військову базу у Литві", - каже чоловік.
Бази НАТО на своїх кордонах Росія не сприйме, але і без відкритої конфронтації з Альянсом вона має чим натиснути на НАТО.
Північна розповсюджувальна мережа – сполучає Афганістан з чорноморськими та Балтійськими портами через територію Центральної Азії, Кавказ та Росію. Через цю мережу НАТО до кінця цього року має вивести з Афганістану усі свої війська і сотні тисяч тон вантажів. Але Росія може закрити транспортний коридор.
"На початку квітня НАТО припинило співпрацю з Росією, подейкують, що представництва у Москві закриють. За таким умов Путін може зірвати виведення військ НАТО з Афганістану", - каже аналітик Ендрю Фоксол.
Аналітик додає, хоча Росія отримує від НАТО солідні гроші за використання території – досвід показує, що гроші на Путіна не впливають.
"Росія отримує від країн НАТО мільярд за транзит вантажів. Але як ми побачили в Україні та Криму, для Путіна першому плані - власні геополітичні цілі", - каже Фоксол.
Дивіться також : "За майбутнє відповідають живі, а не Небесна сотня" - активіст
Європі США дають інший сигнал - час покращувати обороноздатність. Економити на власному війську країнам НАТО більше не можна – заявляє Держсекретар Джон Керрі.
"Ми не можемо і далі дозволяти країнам НАТО скорочувати витрати на оборону. Зрозуміло, що не всі члени НАТО можуть просто зараз, чи навіть через рік почати витрачати два відсотки ВВП на оборону. Але прийшов час членам НАТО, які далекі від цього показника дати гарантії, що вони збільшать витрати на оборону протягом наступних 5 років. Якщо ми беремося за збільшення витрат на НАТО, то це мають підтримати і інші члени Альянсу", - каже Керрі.
Керрі хоче, щоб ні у кого не було сумнівів - зазіхань на країни НАТО бути не може. Напад на одного розцінюватиметься як напад на всіх.
Цей ж повторює заступник головнокомандувача НАТО у Європі Адріан Бредшоу. Заявляє - відправка до Латвії, Литви, Естонії та Польщі 600 американських ВДВ-шників та проведення там навчань, це гарантії партнерам, які занепокоєні російською агресією проти України.
"Ми вважаємо, що діємо пропорційно до зміни безпекової динаміки. Наші дії дають сигнал, що цей регіон важливий для НАТО, але водночас, їх не можна вважати загрозою для будь-кого за межами регіону".
Переляк чи не у всіх західних сусідів Росії. Країни Балтії провели під окупацією 50 років і хоча у 2004-му стали членами НАТО, у безпеці невпевнені. Литовський студент знає, що можна вважати гарантією.
"Це лише перші кроки. НАТО має відкрити постійну військову базу у Литві", - каже чоловік.
Бази НАТО на своїх кордонах Росія не сприйме, але і без відкритої конфронтації з Альянсом вона має чим натиснути на НАТО.
Північна розповсюджувальна мережа – сполучає Афганістан з чорноморськими та Балтійськими портами через територію Центральної Азії, Кавказ та Росію. Через цю мережу НАТО до кінця цього року має вивести з Афганістану усі свої війська і сотні тисяч тон вантажів. Але Росія може закрити транспортний коридор.
"На початку квітня НАТО припинило співпрацю з Росією, подейкують, що представництва у Москві закриють. За таким умов Путін може зірвати виведення військ НАТО з Афганістану", - каже аналітик Ендрю Фоксол.
Аналітик додає, хоча Росія отримує від НАТО солідні гроші за використання території – досвід показує, що гроші на Путіна не впливають.
"Росія отримує від країн НАТО мільярд за транзит вантажів. Але як ми побачили в Україні та Криму, для Путіна першому плані - власні геополітичні цілі", - каже Фоксол.
Дивіться також : "За майбутнє відповідають живі, а не Небесна сотня" - активіст