Першою ластівкою напруження відносин між Україною та Росією стала заборона на ввезення у Росію продукції компанії «Рошен». Пояснили такий крок незадовільною якістю продукції українського виробника. Але слідом за українськими солодощами на кордоні між Україною та Росією почали зупиняти і інші вантажі. Це призвело до черг на перепускних пунктах та затримок поставок.
На заході усі дії російської митниці щодо українських товарів сприйняли як початок торгової війни між Україною та Росією. Зокрема у цьому переконаний старший аналітик інституту міжнародної економіки ім. Пітерсона Андерс Аслунд.
"Росія справді демонструє що усі карти на столі, і оскільки приблизно одна четверта українського товарообігу припадає на Росію, Росія має серйозний вплив. Україна знаходиться в рецесії, ВВП падає один два відсотки у квартал, фінансова ситуація дуже погана, Україну можуть легко викинути з ринку міжнародних бондів і ніхто не допоможе Україні з грошима. Виглядає на те, що президент Путін вирішив поставити Україну на коліна", - говорить експерт.
Головною причиною таких дій Кремля вважають намагання натиснути на Київ з метою схилити Україну до входження до Митного Союзу. У політичних мотивах останніх торговельних непорозумінь переконані і українські експерти. Про це зокрема говорить політолог Михайло Погребинський.
"Якщо Україна не погодиться на вступ до Митного союзу, вона матиме труднощі з доставкою товарів (до Росії / Білорусі / Казахстану). І здається, ці проблеми вже почалася", - вважає Погребинський.
Але на переконання Андерса Аслунда, вступ до Митного союзу буде шкідливим для української економіки.
Старший аналітик інституту міжнародної економіки ім. Пітерсона вважає:
"Митний Союз не є виходом для України. Україна стикнеться з масовим протекціонізмом. Росія має набагато вищі тарифи на імпорт ніж Україна і це відріже Україну від Європи. Ринок країн Європейського Союзу сьогодні набагато важливіший ринок для України ніж Російський. Вступ до Митного союзу буде кроком назад , а не вперед".
Усвідомлюючи політичні причини останніх непорозумінь між Україною та Росією, і складну ситуацію в якій опиняється Київ напередодні підписання угоди про асоціацію з ЄС, Європейська Комісія закликала сторони вирішити проблеми у відповідності до норм Світової організації торгівлі. Але цей заклик може так і залишитись закликом, оскільки, як кажуть експерти СОТ надзвичайно повільна організація щодо вирішення суперечок і Україна може залишить один на один з проблемою.
"Світова організація торгівлі дуже повільна організація, вона не діє швидко на відміну від МВФ, яка може вирішити виділення мільйонів доларів протягом місяця. Світовій організації торгівлі знадобляться роки, щоб визначити хто правий хто ні . Україна не є достатньо сильною, якщо Росія справді натисне . Це виключно двосторонні стосунки і навряд чи хтось буде втручатись", - додає Аслунд.
Та на переконання експерта причиною економічних проблем України залишається ніхто інший як сам український уряд, який погруз у корупційних схемах, не проводить реальних реформ , утримує не вигідний українським громадянам статус-кво в енергетичному секторі і робить Україну вразливою до подібного роду тиску чи то з боку Росії.
Україна не є достатньо сильною, якщо Росія справді натиснеАндерс Аслунд
На заході усі дії російської митниці щодо українських товарів сприйняли як початок торгової війни між Україною та Росією. Зокрема у цьому переконаний старший аналітик інституту міжнародної економіки ім. Пітерсона Андерс Аслунд.
"Росія справді демонструє що усі карти на столі, і оскільки приблизно одна четверта українського товарообігу припадає на Росію, Росія має серйозний вплив. Україна знаходиться в рецесії, ВВП падає один два відсотки у квартал, фінансова ситуація дуже погана, Україну можуть легко викинути з ринку міжнародних бондів і ніхто не допоможе Україні з грошима. Виглядає на те, що президент Путін вирішив поставити Україну на коліна", - говорить експерт.
Якщо Україна не погодиться на вступ до Митного союзу, вона матиме труднощіМихайло Погребинський
Головною причиною таких дій Кремля вважають намагання натиснути на Київ з метою схилити Україну до входження до Митного Союзу. У політичних мотивах останніх торговельних непорозумінь переконані і українські експерти. Про це зокрема говорить політолог Михайло Погребинський.
"Якщо Україна не погодиться на вступ до Митного союзу, вона матиме труднощі з доставкою товарів (до Росії / Білорусі / Казахстану). І здається, ці проблеми вже почалася", - вважає Погребинський.
Але на переконання Андерса Аслунда, вступ до Митного союзу буде шкідливим для української економіки.
Старший аналітик інституту міжнародної економіки ім. Пітерсона вважає:
"Митний Союз не є виходом для України. Україна стикнеться з масовим протекціонізмом. Росія має набагато вищі тарифи на імпорт ніж Україна і це відріже Україну від Європи. Ринок країн Європейського Союзу сьогодні набагато важливіший ринок для України ніж Російський. Вступ до Митного союзу буде кроком назад , а не вперед".
Усвідомлюючи політичні причини останніх непорозумінь між Україною та Росією, і складну ситуацію в якій опиняється Київ напередодні підписання угоди про асоціацію з ЄС, Європейська Комісія закликала сторони вирішити проблеми у відповідності до норм Світової організації торгівлі. Але цей заклик може так і залишитись закликом, оскільки, як кажуть експерти СОТ надзвичайно повільна організація щодо вирішення суперечок і Україна може залишить один на один з проблемою.
"Світова організація торгівлі дуже повільна організація, вона не діє швидко на відміну від МВФ, яка може вирішити виділення мільйонів доларів протягом місяця. Світовій організації торгівлі знадобляться роки, щоб визначити хто правий хто ні . Україна не є достатньо сильною, якщо Росія справді натисне . Це виключно двосторонні стосунки і навряд чи хтось буде втручатись", - додає Аслунд.
Та на переконання експерта причиною економічних проблем України залишається ніхто інший як сам український уряд, який погруз у корупційних схемах, не проводить реальних реформ , утримує не вигідний українським громадянам статус-кво в енергетичному секторі і робить Україну вразливою до подібного роду тиску чи то з боку Росії.
