Спеціальні потреби

Через Кіпр банківська система Європи втратила довіру вкладників


Через Кіпр європейські банки втратили довіру
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:43 0:00

Через Кіпр європейські банки втратили довіру

Пошук шляхів порятунку банківської систему Кіпру завершено. Щоб отримати 13 мільярдів фінансової допомоги від ЄС, у країні буде проведено реструктуризацію фінансового сектору, в рамках якої власники рахунків у другому за величиною банку країни Laiki можуть втратити до 80% відсотків своїх коштів. Повернення решти їм можливо доведеться чекати 6-7 років. Така модель «порятунку» банків – за рахунок його вкладників - запроваджена на вимогу Європи у майбутньому може бути поширена і на інші країни Європи. 25-го березня про це заявив голова Єврогрупи Єрун Дейсселблум, викликавши обвал на європейських фондових ринках. І хоча пізніше агенція Bloomberg заявила, що міністерства фінансів ЄС вирішили, що долю Кіпру більше ніхто не повторить, можна з упевненістю говорити – Кіпр став островом «невезіння» і для його власних громадян, проблеми яких не зникли, після «розкуркулення» банківських рахунків на офф-шорі, і для тих, хто тримав гроші у теплі подалі від ненаситних податкових служб колишнього СРСР так і для країн-членів ЄС, які можуть лише гадати, яким буде наступний наказ із Брюсселя.

Пертурбації у банківській системі країни не гарантують кіпріотам порятунку від кризи

Економіст Вассіліс Монастіріосіс із Лондонської школи економіки занепокоєний тим, що відбувається у Кіпрі. Порятунок банків коштом акціонерів, власників облігації та вкладників, чиї вклади незастраховані – спокуслива перспектива для лідерів ЄС і страшна для самих вкладників.

"Такими рішеннями можна дестабілізувати банківську систему всієї Єврозони. Бо вклади у понад 100 тисяч євро не страхуються у жодній країні Єврозони. Їх власники, найбагатші люди, можуть розпочати масовий вихід із місцевих банків, відбудеться відтік капіталу із Єврозони", - говорить Вассіліс Монастіріотіс.

Пертурбації у банківській системі країни не гарантують кіпріотам порятунку від кризи. Економіст Янніс Тіркідес каже, що на країну чекає масштабна криза.

"Надто багато компаній, надто багато людей втратять гроші. Люди стануть менше купувати, бізнеси – менше інвестувати", - каже економіст.

До четверга у Кіпрі не працюють банки. Таким чином влада намагається зупинити відтік капіталу. Однак, це підриває довіру бізнесу до країни. Як результат – кіпріоти втратять робочі місця.

Через події на Кіпрі інвестори більше непевні у банківській системі Європи взагалі
"Зараз рівень безробіття становить 14%. За моїми прогнозами країни втратить третину ВВП, внаслідок чого кількість безробітних щонайменше подвоїться", - прогнозує Харі Тсоукас з Бізнес школи Варвіка.

Серед тих, хто постраждає найбільше - власники великих вкладів у понад 130 тисяч доларів, більшість серед яких складають російські інвестори, які роками ховали на теплому острові свої гроші.

Антіс Натаніель, директор Кіпрсько-російської бізнес асоціації каже, через події на Кіпрі інвестори більше непевні у банківській системі Європи взагалі.

"Гроші не мають батьківщини. Гроші ідуть туди, де їм безпечно. Я думаю ця проблема не є суто кіпрською. Тепер ціла Європа має проблеми, вона втратила довіру, бо те, що відбулось на Кіпрі наступного дня може статись у Люксембурзі, чи Німеччині", - розмірковує Антіс.

Аналітики погоджуються, що те, як було врятовано Кіпр примусило сумніватись у життєздатності ЄС, як такого. Тим більше, що Кіпр був вже 5-ою країною союзу на межі дефолту.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в WhatsApp

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в WhatsApp

XS
SM
MD
LG