Цими днями виповнюється десята річниця війни в Іраку. Десятиліття війни не принесли результатів, якими США могли би пишатись. Ірак розділений міжрелігійним протистоянням шиїтів та сунітів та може повністю втратити стабільність після того як американські війська покинуть країну. Найбільше переживають за долю країни самі іракці - лише невелика кількість з них вважають, що життя в країні налагодилось. Більшість вважають, що війна змінила обличчя країна на гірше. У Багдаді побував кореспондент «Голосу Америки» Скотт Бобб.
Ранок у районі Батавін у центрі Багдаду. Тут безробітні пропонують свої послуги, сподіваючись, що хтось має для них підробіток.
Абед Калед - маляр. Він вже 10 років приходить сюди, втім наймають його лише кілька разів на місяць. За день роботи платять до 35-ти доларів.
"Всі непереливки. Роботи нема. Щойно тут з’являється роботодавець його обступають щільним колом, наввипередки пропонуючи себе. Заробітки нікчемні. Стає все гірше і гірше", - бідкається чоловік.
За кілька кілометрів мати родини робить покупки. У неї 9-ро дітей та більше 20 онуків. Вона каже, що життя у Багдаді – вкрай небезпечне.
"Терористи становлять постійну загрозу. Більшість з ним навіть не іракці, вони приїздять з інших країн", - говорить жінка.
Більшість іракців кажуть, що система, яка прийшла на зміну Саддаму Хусейну, далека від демократії. Люди обурені діями політиків, яких вважають корумпованими та безпринципними.
Хаді Джалло Маре очолює Центр політичного аналізу у Багдаді.
"Ірак розділений . Деякі курди та шиїти глибоко ненавидять минуле та Хусейна. Втім деякі суніти ностальгують за ним, бо вважають, що нинішня влада ігнорує їх", - каже аналітик.
Ввечері мешканці багатого району Мансур виходять за покупками. Осама Рашід, який володіє крамницею одягу, каже, що часом бізнес іде добре. Втім після кожного нового теракту він в мінусі, бо людям страшно навіть з хати виходити.
"Зараз безпечніше ніж два, три, чи чотири роки тому. Але звісно спокійним це місто не назвеш", - резюмує продавець.
Деякі мешканці цього все ще жвавого міста вже не сподіваються повернутись до нормального життя. Інші ще мають надію. Більшість – живе одним днем.
Ранок у районі Батавін у центрі Багдаду. Тут безробітні пропонують свої послуги, сподіваючись, що хтось має для них підробіток.
Абед Калед - маляр. Він вже 10 років приходить сюди, втім наймають його лише кілька разів на місяць. За день роботи платять до 35-ти доларів.
Більшість іракців кажуть, що система, яка прийшла на зміну Саддаму Хусейну, далека від демократії
"Всі непереливки. Роботи нема. Щойно тут з’являється роботодавець його обступають щільним колом, наввипередки пропонуючи себе. Заробітки нікчемні. Стає все гірше і гірше", - бідкається чоловік.
За кілька кілометрів мати родини робить покупки. У неї 9-ро дітей та більше 20 онуків. Вона каже, що життя у Багдаді – вкрай небезпечне.
"Терористи становлять постійну загрозу. Більшість з ним навіть не іракці, вони приїздять з інших країн", - говорить жінка.
Більшість іракців кажуть, що система, яка прийшла на зміну Саддаму Хусейну, далека від демократії. Люди обурені діями політиків, яких вважають корумпованими та безпринципними.
Хаді Джалло Маре очолює Центр політичного аналізу у Багдаді.
"Ірак розділений . Деякі курди та шиїти глибоко ненавидять минуле та Хусейна. Втім деякі суніти ностальгують за ним, бо вважають, що нинішня влада ігнорує їх", - каже аналітик.
Ввечері мешканці багатого району Мансур виходять за покупками. Осама Рашід, який володіє крамницею одягу, каже, що часом бізнес іде добре. Втім після кожного нового теракту він в мінусі, бо людям страшно навіть з хати виходити.
"Зараз безпечніше ніж два, три, чи чотири роки тому. Але звісно спокійним це місто не назвеш", - резюмує продавець.
Деякі мешканці цього все ще жвавого міста вже не сподіваються повернутись до нормального життя. Інші ще мають надію. Більшість – живе одним днем.
