Transparency International: корумпованість України «ганебна для нації»

Натомість менш корумпованими за Україну виявилися Кенія, Пакистан та Нігерія, що мають 27 балів, і навіть Росія, в якої 28 балів.

Найменше корупції, за даними організації, у Данії, Фінляндії та Новій Зеландії. Там індекс сприйняття корупції дорівнює 90 балів. А найбільш корумпована Сомалі, яка отримала тільки 8 балів.

За визначенням Transparency International, будь-який результат, менший за 30 балів, слід вважати «ганьбою для нації». Отож результат України у 26 балів є ганебним. Причому винна у цьому влада, яка бездіє, – стверджують експерти організації.

«Україна через системну бездіяльність влади остаточно отаборилася в клубі найкорумпованіших країн світу», – мовиться у прес-релізі, оприлюдненому в середу на сайті українського представництва Transparency International.

«Держава продовжує впевнено крокувати назад, шукаючи своє місце поміж Конго та Папуа-Новою Гвінеєю», – застерігає документ.

При цьому серед найголовніших чинників зростання корупції в Україні Transparency International називає те, що Національний антикорупційний комітет при Президенті України не працює, а заявлена державою програма протидії корупції не фінансується. До того ж, влада змінила закон про державні закупівлі, чим вивела з-під дії тендерів десятки мільярдів бюджетних коштів, які опинилися в тіні.

Президент Transparency International Україна Олексій Хмара був єдиним представником від громадськості у широко розрекламованому Національному антикорупційному комітеті при Президентові. Він знає ситуацію зсередини і розповів Голосу Америки, що зараз комітет не діє зовсім: востаннє збирався у жовтні минулого року. Сам Хмара вийшов з комітету влітку цього року на знак протесту проти підписання Януковичем тендерного закону. За його словами, президент свого часу ухвалив кілька указів щодо роботи антикорупційного комітету, але на роботі органу це ніяк не позначилося.

«Тобто є кілька паперових дій, а от реально щоб робота відбувалася – цього, на жаль, нема», – сказав Хмара. За його оцінкою, для боротьби з корупцією в державі зараз відсутня політична воля.

«Станом на цей момент її дійсно немає. Українська влада дуже хотіла продемонструвати світу, що ми провели чесні, прозорі, демократичні вибори – але, на жаль, не вдалося. Навіть мільярд гривень на веб-камери не допоміг. А після виборів виникла нова проблема – де взяти гроші, щоб наповнити бюджет цього і наступного року. Зараз знову не до боротьби з корупцією. Тобто весь час знаходиться якась причина – формальна чи дійсна, яка не дозволяє взятися до діла. Хоча насправді треба просто поміняти підхід. Оскільки корупція лежить в основі всього – від бюджету до щоденної діяльності президента України – то й боротися з нею треба системно. Не реагувати в пожежному порядку, а спланувати цю діяльність наперед і за цим планом жити», – зазначив Хмара.

Що ж до цьогорічного рейтингу корумпованості України, то, коментуючи результати дослідження, президент Transparency International наголошує: ситуацію з корупцією в тій чи іншій країні визначає саме отриманий бал, а не місце в рейтингу.

«Річ у тому, що багато активістів, медійників звертають увагу на місце країни в загальному рейтингу, забуваючи про те, що кожного року кількість країн, які беруть участь у дослідженні, змінюється. Наприклад, у минулому році в нас було 182 охоплених країни, в цьому році 176. Відповідно, в минулому році Україна посіла 152-ге місце, в цьому – 144-те. Ніби є прогрес. Але насправді це не так. Ми трошки посунулися вгору в списку виключно через те, що список став коротший», – пояснює Хмара.

Як він наголосив, «Треба дивитися на отриманий бал. А наш бал став гіршим, ніж у попередньому році: було 27, стало 26. І це означає, що ситуація з корупцією погіршилась», – сказав експерт Голосу Америки.