Якби мешканці об’єднаної Європи могли вибирати, то понад 75 відсотків голосів віддали б за Барака Обаму. Як свідчать результати опитувань Німецького фонду Маршалла, Мітт Ромні тут ледь набрав би 8 відсотків голосів. Пояснення такої великої різниці вподобань такі: великою заслугою нинішнього американського президента у Євросоюзі вважають припинення війни в Іраку. Однак «обаманії», як 4 роки тому, в Європі вже немає. На думку деяких європейських політологів, – через відсутність прогресу в розв’язанні ізраїльсько-палестинського конфлікту і все ще не закриту базу на Гуантанамо.
Ян Техау, директор європейського офісу Центру Карнеґі, тим часом каже, що Барак Обама ближчий європейцям, бо його погляди збігаються із позицією європейської соціал-демократії.
У чому причина несприйняття у співдружності його конкурента – Мітта Ромні? Тривалий час сповідуючи помірні погляди, цей претендент на місце у Білому домі протягом нинішньої виборчої кампанії показав себе значно різкішим, а його промови нагадали європейцям часи колишнього президента Джорджа Буша-молодшого.
Зв’язок через кризу
Разом з тим сьогодні Європа та США підтримують регулярніший зв’язок, насамперед, через кризу єврозони, каже Ніколас Данґан, аналітик із французького Інституту міжнародних та стратегічних відносин.
«Завдяки кризі єврозони лідери з обох сторін зустрічаються часто, і, зокрема, зближення відбуваються на самітах «Групи восьми» чи «Групи двадцяти». Сподіваюся, що у новій адміністрації Обами тепло цих стосунків залишиться на нинішньому рівні. А якщо переможе Мітт Ромні, то будемо сподіватися, що його радники не вноситимуть недбалості та відстані у євро-американські відносини. У мене таке враження, що більшість радників Ромні – це інтернаціоналісти та центристи, а не ізоляціоністи», – ділиться спостереженнями Ніколас Данґан.
Однак Стівен Блокманс із брюссельського Центру досліджень європейської політики переконаний у протилежному: Євросоюз та Сполучені Штати втрачають одне в одному стратегічний інтерес. У Європі панує криза, вона втрачає своє економічне лідерство на користь Азії. Тож втрата інтересу американців до Євросоюзу є логічною, вважає експерт.
Ян Техау, директор європейського офісу Центру Карнеґі, тим часом каже, що Барак Обама ближчий європейцям, бо його погляди збігаються із позицією європейської соціал-демократії.
У чому причина несприйняття у співдружності його конкурента – Мітта Ромні? Тривалий час сповідуючи помірні погляди, цей претендент на місце у Білому домі протягом нинішньої виборчої кампанії показав себе значно різкішим, а його промови нагадали європейцям часи колишнього президента Джорджа Буша-молодшого.
Зв’язок через кризу
Разом з тим сьогодні Європа та США підтримують регулярніший зв’язок, насамперед, через кризу єврозони, каже Ніколас Данґан, аналітик із французького Інституту міжнародних та стратегічних відносин.
«Завдяки кризі єврозони лідери з обох сторін зустрічаються часто, і, зокрема, зближення відбуваються на самітах «Групи восьми» чи «Групи двадцяти». Сподіваюся, що у новій адміністрації Обами тепло цих стосунків залишиться на нинішньому рівні. А якщо переможе Мітт Ромні, то будемо сподіватися, що його радники не вноситимуть недбалості та відстані у євро-американські відносини. У мене таке враження, що більшість радників Ромні – це інтернаціоналісти та центристи, а не ізоляціоністи», – ділиться спостереженнями Ніколас Данґан.
Однак Стівен Блокманс із брюссельського Центру досліджень європейської політики переконаний у протилежному: Євросоюз та Сполучені Штати втрачають одне в одному стратегічний інтерес. У Європі панує криза, вона втрачає своє економічне лідерство на користь Азії. Тож втрата інтересу американців до Євросоюзу є логічною, вважає експерт.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
