Пріоритетними темами для московських переговорів Президентів Росії та України і урядовці, і незалежні експерти вважають наступні: газ, співпраця у рамках зони вільної торгівлі СНД, прикордонне співробітництво та розмежування кордону у Керченській протоці, спільне відзначення 200-річчя Тараса Шевченка у 2014 році. Міністри закордонних справ Лавров і Грищенко у заявах для преси також назвали саме цю проблематику ключовою, і не лише на переговорах 22 жовтня.
На жаль, міністри не назвали деталей, наприклад, газової складової переговорів, при тому, що вона турбує і політиків, і пересічних українців та росіян. Щодо цього Сергій Лавров «перевів стрілки» на енергетиків.
«Ми вже визначили з паном Грищенком, що темою енергетичної співпраці займаються профільні міністерства (енергетики) під контролем керівників урядів, – заявив Лавров. – Переговори по проблемах енергетики проходять на професійному рівні, у цій сфері є багато спільних доробок. Відтак, нам варто залишити цю сферу на розгляд та розв’язання тих, хто нею займається».
Костянтин Грищенко, відповідаючи на запитання про розмежування держкордону у Керченській протоці, також говорив загальними фразами.
«Ми дуже істотно просунулися в напрямку пошуку взаємоприйнятого рішення... Зараз необхідно уточнити певні моменти, які вимагають уже трохи розширити коло тих, хто повинен на експертному рівні визначитися в сфері своєї компетенції», – сказав Грищенко.
Сергій Лавров повідомив, що цю проблему президенти Путін та Янукович у Москві. Не виключено, що лідери держав доручать відповідним відомствам активізувати роботу над питаннями кордону та прикордоння, визнав російський міністр.
Слова... переговори... а де результати?!
Незалежні експерти вважають, що на конкретні рішення не варто й чекати.
Так, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що, за умов «кулуарного» ухвалення важливих рішень у Кремлі варто очікувати не рішень, а несподіванок. А найважливіше завдання Президента Януковича 22 жовтня – не вступити до Митного союзу, каже експерт.
«Для України, для Януковича конче потрібна знижка на газ. Росія за це прагне отримати (від Києва) принципові поступки, у тому числі по лінії розмежування кордону у Керченській протоці, але найбільше Росія зараз тисне, щоб Україна вступила до Митного союзу, – сказав Гарань для Радіо Свобода. – Очевидно, Янукович не хоче приєднуватись до Митного союзу. Він буде намагатись обмежитись якимись символічними заходами».
Серед таких заходів – відзначення 200-річного ювілею Тараса Шевченка, проведення пропонованих Росією форумів слов’янської культури тощо, вважає експерт.
Голова представництва Інституту СНД у Києві Володимир Корнилов переконаний, що Президенти Путін та Янукович особливу увагу приділять найбільш актуальним для двох держав проблемам: енергетиці та гуманітарній сфері. При цьому гуманітарна складова українсько-російської співпраці відіграє все більшу роль, каже Корнилов.
«На вищому рівні, на рівні міністрів закордонних справ, на самітах у рамках СНД постійно постають гуманітарні питання. Ухвалено чимало міждержавних та міжнародних договорів, особливо про відзначення історичних дат або вшанування осіб, які вплинули на історію не лише України, а й Росії. До речі, відзначати спільно ювілей Шевченка запропонувала Росія», – зазначив Корнилов у розмові з Радіо Свобода.
Тож чи буде Україна і Росія спільно відзначати ювілей Шевченка, малювати карти з новою лінією проходження морської ділянки держкордону, підписувати нові газові угоди? Дізнаємося про це після зустрічі президентів України і Росії 22 жовтня.
На жаль, міністри не назвали деталей, наприклад, газової складової переговорів, при тому, що вона турбує і політиків, і пересічних українців та росіян. Щодо цього Сергій Лавров «перевів стрілки» на енергетиків.
Темою енергетичної співпраці займаються профільні міністерства (енергетики) під контролем керівників урядівСергій Лавров
«Ми вже визначили з паном Грищенком, що темою енергетичної співпраці займаються профільні міністерства (енергетики) під контролем керівників урядів, – заявив Лавров. – Переговори по проблемах енергетики проходять на професійному рівні, у цій сфері є багато спільних доробок. Відтак, нам варто залишити цю сферу на розгляд та розв’язання тих, хто нею займається».
Костянтин Грищенко, відповідаючи на запитання про розмежування держкордону у Керченській протоці, також говорив загальними фразами.
Ми дуже істотно просунулися в напрямку пошуку взаємоприйнятого рішенняКостянтин Грищенко
«Ми дуже істотно просунулися в напрямку пошуку взаємоприйнятого рішення... Зараз необхідно уточнити певні моменти, які вимагають уже трохи розширити коло тих, хто повинен на експертному рівні визначитися в сфері своєї компетенції», – сказав Грищенко.
Сергій Лавров повідомив, що цю проблему президенти Путін та Янукович у Москві. Не виключено, що лідери держав доручать відповідним відомствам активізувати роботу над питаннями кордону та прикордоння, визнав російський міністр.
Слова... переговори... а де результати?!
Незалежні експерти вважають, що на конкретні рішення не варто й чекати.
Так, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що, за умов «кулуарного» ухвалення важливих рішень у Кремлі варто очікувати не рішень, а несподіванок. А найважливіше завдання Президента Януковича 22 жовтня – не вступити до Митного союзу, каже експерт.
Найбільше Росія зараз тисне, щоб Україна вступила до Митного союзуОлексій Гарань
«Для України, для Януковича конче потрібна знижка на газ. Росія за це прагне отримати (від Києва) принципові поступки, у тому числі по лінії розмежування кордону у Керченській протоці, але найбільше Росія зараз тисне, щоб Україна вступила до Митного союзу, – сказав Гарань для Радіо Свобода. – Очевидно, Янукович не хоче приєднуватись до Митного союзу. Він буде намагатись обмежитись якимись символічними заходами».
Серед таких заходів – відзначення 200-річного ювілею Тараса Шевченка, проведення пропонованих Росією форумів слов’янської культури тощо, вважає експерт.
Голова представництва Інституту СНД у Києві Володимир Корнилов переконаний, що Президенти Путін та Янукович особливу увагу приділять найбільш актуальним для двох держав проблемам: енергетиці та гуманітарній сфері. При цьому гуманітарна складова українсько-російської співпраці відіграє все більшу роль, каже Корнилов.
Відзначати спільно ювілей Шевченка запропонувала РосіяВолодимир Корнилов
«На вищому рівні, на рівні міністрів закордонних справ, на самітах у рамках СНД постійно постають гуманітарні питання. Ухвалено чимало міждержавних та міжнародних договорів, особливо про відзначення історичних дат або вшанування осіб, які вплинули на історію не лише України, а й Росії. До речі, відзначати спільно ювілей Шевченка запропонувала Росія», – зазначив Корнилов у розмові з Радіо Свобода.
Тож чи буде Україна і Росія спільно відзначати ювілей Шевченка, малювати карти з новою лінією проходження морської ділянки держкордону, підписувати нові газові угоди? Дізнаємося про це після зустрічі президентів України і Росії 22 жовтня.
Передрук з "Радіо Свобода" |