Разом з іншими етнічними групами з усього світу, у Сполучених Штатах осіло чимало ромалів, представників народності більш відомої, як цигани. Достоменно невідомо скільки саме ромалів проживає у США, адже питання про належність до цієї етнічної групи відсутнє в анкеті перепису населення. Але за деякими підрахунками приблизно мільйон американців мають циганське коріння.
Як і інші народи, ромали стали частинкою культури цього унікального міста.
Циганська музика, співи і танці цими днями лунають у нічному клубі «Дром», що став на три тижні епіцентром фестивалю ромалів у Нью-Йорку. Головний акцент організатори роблять на музичній спадщині народу, який емігрував з півночі Індії тисячу років тому і осів здебільшого у Європі та Росії.
У ромалів з Нью-Йорком є багато спільного. Як і цигани, які вбирали у себе культуру земель, де вони поселялися, Нью-Йорк постійно змінюється під впливом іммігрантів, зокрема й ромалів, які поселяються у цьому унікальному місті.
Ісмаїл Лумановскі – соліст музичного колективу «All Stars» каже, що вважає себе культурним послом свого народу:
«Граючи циганські мелодії, я прагну дати нью-йоркській аудиторії інший погляд на музику та можливість висловлювати свої почуття цієї хвилини».
Циганський дух, як здається, негайно сподобався вибагливій публіці Нью-Йорка.
Петра Ґалберт викладає в Нью-Йорку циганську мову, вчить танцям і музиці. Частина її роботи, як зізнається вона, розвінчувати міфи, пов’язані з культурою її пращурів:
«Ми здебільшого не кочовий народ. Ми люди, які осіли сотні років тому, чи бодай намагаємося це зробити і знайти роботу».
За приблизними підрахунками, 500 тисяч ромалів були замордовані нацистами під час Другої світової війни. Навіть сьогодні вони часто стають мішенню насильницьких нападів у західній та південній Європі. І у США цигани не почуваються захищеними. Петра розповіла про досвід її матері, яка працює в банку:
«Вона не любить розповідати людям, що вона циганка, тому що, як каже, як тільки щось трапиться, кого, думаєте, будуть звинувачувати».
Утім, більшість народжених у США циганів, як танцюристка Пірожка Рац, пишаються традиціями свого народу, особливо, вмінням ворожити. Жінка каже, що пори всіляку там глобалізацію, ромали не піддаються асиміляції:
«Ми не дозволили усім столітнім печалям змінити нас. Ми залишаємося такими як були, плекаючи важливі для нас речі, як то щедрість, родинні зв’язки, музику і таке інше».
Судячи з популярності циганської музики, танців та навіть моди, ромали стають невід’ємною частиною тепер і нового світу.
Чимало ромалів останньої хвилі еміграції осідають у багатомільйонному Нью-Йорку
Циганська музика, співи і танці цими днями лунають у нічному клубі «Дром», що став на три тижні епіцентром фестивалю ромалів у Нью-Йорку. Головний акцент організатори роблять на музичній спадщині народу, який емігрував з півночі Індії тисячу років тому і осів здебільшого у Європі та Росії.
У ромалів з Нью-Йорком є багато спільного. Як і цигани, які вбирали у себе культуру земель, де вони поселялися, Нью-Йорк постійно змінюється під впливом іммігрантів, зокрема й ромалів, які поселяються у цьому унікальному місті.
Ісмаїл Лумановскі – соліст музичного колективу «All Stars» каже, що вважає себе культурним послом свого народу:
«Граючи циганські мелодії, я прагну дати нью-йоркській аудиторії інший погляд на музику та можливість висловлювати свої почуття цієї хвилини».
Циганський дух, як здається, негайно сподобався вибагливій публіці Нью-Йорка.
Петра Ґалберт викладає в Нью-Йорку циганську мову, вчить танцям і музиці. Частина її роботи, як зізнається вона, розвінчувати міфи, пов’язані з культурою її пращурів:
«Ми здебільшого не кочовий народ. Ми люди, які осіли сотні років тому, чи бодай намагаємося це зробити і знайти роботу».
До ромалів, де б вони не жили, люди і влада завжди ставилися з острогою і недовірою. Дискримінація циган також не знала кордонів
За приблизними підрахунками, 500 тисяч ромалів були замордовані нацистами під час Другої світової війни. Навіть сьогодні вони часто стають мішенню насильницьких нападів у західній та південній Європі. І у США цигани не почуваються захищеними. Петра розповіла про досвід її матері, яка працює в банку:
«Вона не любить розповідати людям, що вона циганка, тому що, як каже, як тільки щось трапиться, кого, думаєте, будуть звинувачувати».
Утім, більшість народжених у США циганів, як танцюристка Пірожка Рац, пишаються традиціями свого народу, особливо, вмінням ворожити. Жінка каже, що пори всіляку там глобалізацію, ромали не піддаються асиміляції:
«Ми не дозволили усім столітнім печалям змінити нас. Ми залишаємося такими як були, плекаючи важливі для нас речі, як то щедрість, родинні зв’язки, музику і таке інше».
Судячи з популярності циганської музики, танців та навіть моди, ромали стають невід’ємною частиною тепер і нового світу.
